Виявляється, я жодного разу до сьогодні не була на концерті Ніно Катамадзе! Тому що точно би запам'ятала, бо забути це неможливо. Вона фантастична, божевільна, вона ураган, вихор і торнадо. А як у неї сяють очі! А як вона рухається! Весь концерт у мене не сходила з обличчя ідіотська посмішка, бо ну це просто неможливо слухати і бачити з кислою ( Read more... )

давно ви билися оком об бильце крісла, а?

перегортаючи свої і несвої записи подумала, що досі найдосконалішим, найкомфортнішим і найпрозорішим у мене був 2008 рік. період ідей, маленьких-великих радостей, сподівань і постійного смакування життя. тепер іноді здається, що я все відбула вже того року, надто, надто всього багато було. і головне - головне! - тоді мені все було зрозуміло.

я тут подумала, шо пости про літо треба писать іменно зимою, а про зиму - навпаки, літом. це, канєшно, мучітєльно больно, бо взимку завжди хочеться нє, не літа, а пізньої чи ранньої весни, а влітку теж хочеться її, бо спєка ж нємажлівая. але я взимку завжди сумую теж нє, не за літом (бо спєка нємажлівая, за погодою я сумую тільки за весняною), а за ( Read more... )

значить, у мене дуже серйозний вопріс. помните, колись у 2008 році вийшов Четвер № 28 блоґпост, скомпільований із постів жж? я його вчора подивилась, а там два мої пости, спомнила всьо ( Read more... )

напишу про навушники. мені з ними взагалі-то не щастить. ну тобто як - щастить, але довше двох років вони в мене не виживають. а навушниками я користуюсь уже огого, років з десяти, як мені батьки подарували кашєтний плеєр. так от, з того часу і не щастить. я купувала вже настільки всякі навушники, що навіть не знаю, яких не купувала. у мене були ( Read more... )

мої перші паски. йо!


( Read more... )

а я оце, знаєте, сьогодні кров проливала. три з половиною літри тристапіісят грамів ( Read more... )

значить, склала я першу могилянську сесію, приїхала в Дніпро і шо ви собі думаєте?

тут узагалі нема снігу!!!

у фікуса Леона вилупився листочок!


( Read more... )